Політика академічної доброчесності
Редакційна політика збірника спрямована на дотримання рекомендацій Комітету з публікаційної етики (Committee on Publication Ethics/COPE), керується політикою академічної доброчесності з метою максимально об'єктивної оцінки змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам наукового збірника та всебічного аналізу її переваг і недоліків.
Редакція збірника приймає до публікації тільки оригінальні матеріали, статті, які не були опубліковані раніше і не подавалася для публікації в інші журнали. Редакція користується програмним забезпеченням для виявлення текстових запозичень у представлених рукописах. Статті, в яких виявлено текстові запозичення без посилань на першоджерело, відхиляються редакційною колегією до опублікування статті у журналі. Статті у виданні перевіряються на наявність плагіату за допомогою програмного забезпечення Turnitin.com від компанії Turnitin, LLC.
Академічна доброчесність є фундаментом діяльності редакційної колегії збірника, що гарантує якість та авторитетність опублікованих досліджень. Видання декларує культуру наукового пошуку, що полягає в:
- дотриманні інтелектуальної чесності: результати, представлені в статті, мають бути наслідком самостійного дослідження автора, без маніпуляцій і викривлень;
- повазі до інтелектуальної власності: подаючи статтю, автор гарантує, що робота не порушує наявних авторських прав; ілюстративний матеріал (таблиці, рисунки, фото тощо) мають покликання на джерело;
- відкритості: збірник декларує політику відкритого доступу до результатів наукових досліджень, що сприяє науковій дискусії, розвитку наукової думки;
- об’єктивності: рецензенти забезпечують неупереджену експертну оцінку, сприяючи вдосконаленню наукового рівня рукописів;
- рівності: редакційна колегія забезпечує рівні умови для всіх авторів, незалежно від їхніх статусів чи регалій.
Основним порушенням академічної доброчесності є академічний плагіат, що виявляється у відтворенні чужих результатів, ідей або фрагментів тексту без належного цитування. Щоб уникнути плагіату необхідно:
- використовувати лапки для слів, взятих дослівно з джерела;
- не змінювати частини цитати в контексті речення;
- використовувати три крапки для частини опущеної цитати;
- обмежити використання прямих цитат.
Це стосується і самоплагіату, коли автор повторно використовує власні раніше опубліковані матеріали, видаючи їх за нові наукові здобутки.
До порушень належать і фабрикація та фальсифікація даних, що передбачають вигадування неіснуючих фактів, маніпуляції з архівними джерелами або навмисну зміну результатів дослідження задля підтвердження хибної гіпотези. Окрему групу порушень становлять маніпуляції з авторством: включення до складу авторів осіб, які не брали участі в дослідженні, або замовлення текстів через сторонні комерційні сервіси.
З огляду на розвиток технологій порушенням також вважається приховане використання генеративного штучного інтелекту. Подання тексту або зображень, створених ШІ, без відповідної декларації та критичного переосмислення автором, розцінюється як форма академічного обману. Крім того, неприпустимим є дублетне подання рукопису одночасно до кількох видань та навмисне приховування конфлікту інтересів, що може поставити під сумнів об’єктивність викладених висновків.
