Адаптація Європейського досвіду нарахування компенсацій перевізникам у міському громадському транспорті в Україні

Анотація

Метою статті є аналіз та узагальнення підходів до формування механізмів нарахування компенсацій перевізникам у системі міського громадського транспорту з урахуванням європейського досвіду та вимог Регламенту (ЄС) № 1370/2007. У роботі досліджуються сучасні моделі договірних відносин між органами влади та транспортними операторами, а також їх вплив на якість транспортних послуг. Окрему увагу приділено можливостям адаптації європейських практик до умов функціонування громадського транспорту в українських містах.

У статті проведено аналіз нормативно-правової бази Європейського Союзу у сфері організації публічних пасажирських перевезень, зокрема положень Регламенту (ЄС) № 1370/2007 та практики його імплементації в містах країн ЄС. Узагальнено результати наукових досліджень щодо ефективності моделей договорів типу gross cost, net cost і договорів, орієнтованих на результативність (performance-based contracting). Проаналізовано чинні механізми компенсації перевізникам в Україні та виявлено їх ключові недоліки, серед яких фрагментованість підходів, відсутність єдиної методики та слабка прив’язка фінансування до показників якості. На основі європейського досвіду запропоновано два альтернативні підходи до формування компенсацій: покілометрову gross-cost модель із централізацією доходів та використанням KPI, а також гібридну модель, що поєднує елементи gross cost і розподілу доходів між містом та перевізником. Запропоновані підходи оцінено за критеріями фінансового впливу, операційної реалізованості та відповідності чинному законодавству України.

Результати дослідження підтверджують, що ефективна система компенсацій у міському громадському транспорті має базуватися на чітких договірних відносинах, прозорому фінансуванні та використанні показників ефективності. Встановлено, що універсальної моделі договору не існує, а вибір механізму компенсації повинен враховувати специфіку міста та управлінські можливості органів влади. Запропоновані моделі створюють передумови для підвищення якості транспортних послуг і адаптації української системи громадського транспорту до європейських стандартів.